Мел з Ковену

Вони прийшли до Мел згасаючими променями світла, поки над нею нависала тінь Порцелянової потвори, обважніла під тягарем ночі. Їй дарували спотворену магію смерті, аби покарати тих, хто відправив її у вигнання. Сповнена глибокої ненависті до лицарів Затемнення й віри у свою нову силу, Мел наближає останній подих сутінкової ери, перш ніж вічна пітьма поглине людство.